Ā

Ā

Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Č̣	Ɗ	Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ
È	É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę
Ě	Ə	Ɛ	Ɠ	G̈	Ĝ	Ğ
Ġ	Ģ	Ƣ	Ɡ	Ĥ	Ħ	Ì
Í	Î	Ï	Ī	Į	İ	I
Ĳ	Ĵ	J̌	J̣̌	Ķ	Ḱ	Ǩ
Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ	Ľ	Ŀ
Ǉ	M̈	Ñ	Ń	Ņ	Ň	N̈
Ɲ	Ƞ	Ŋ	Ǌ	Ò	Ó	Ô
Õ	Ö	Ō	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ	P̈	Ƥ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř
Ɍ	Ɽ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş	Š
Ṣ̌	ß	ſ	Ꞅ	Þ	Ţ	Ť
Ŧ	Ⱦ	Ƭ	Ʈ	T̈	Ù	Ú
Û	Ü	Ū	Ŭ	Ů	Ű	Ų
Ư	V̈	Ŵ	Ⱳ	Ẋ	Ý	Ŷ
Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ	Ẕ	Ȥ	Ⱬ
Ź	Ż	Ƶ	Ž	Ẓ̌	Ʒ	Ǯ

Ā, ā — латинська літера, форма літери A з макроном.

Використання

У латиській мові Ā є окремою літерою і в алфавіті йде між A та B: наприклад baznīca в словнику йде перед bārda. Ā позначає довге A.

На позначення довгого A літера також використовується в інших мовах: полінезійських, включаючи маорі, для транслітерації китайської через піньїнь, у деяких романізаціях японської (ромадзі) та арабської, а також у текстах латиною (особливо для тих, хто вивчає мову).

У міжнародній абетці для транслітерації санскриту Ā позначає Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення (आ).

У всіх цих мовах Ā не вважається окремою літерою і в алфавіті йде разом з іншими варіаціями A. Макрон має значення лише коли є єдиною відмінністю між двома словами, наприклад, у маорі tāu (твій) йде після tau (рік), але перед taumata (пагорб).

Юнікод

В Юнікоді Ā має позначення 256 (100 в шістнадцятковій системі числення), ā — 257 (101). Це перші коди, що йдуть після базового набору ISO-8859-1.