close
Перейти до вмісту

Anthrax

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Anthrax
логотип
BERJAYA
Основна інформація
Жанртреш-метал, спід-метал, грув-метал, альтернативний метал
РокиЗ 1981 року
КраїнаСША США
МістоНью-Йорк
Моваанглійська
ЛейблMegaforce Records
Island Records
Elektra Records
Sanctuary Records
Nuclear Blast
СкладСкотт Ян
Чарлі Бенанте
Джої Беладонна
Френк Белло
Роб Каджіано
anthrax.com
BERJAYA Anthrax у Вікісховищі

Anthrax — американський треш-метал-гурт із Нью-Йорка, заснований у 1981 році ритм-гітаристом Скоттом Яном та басистом Деном Лілкером. Колектив вважається одним із лідерів треш-метал-сцени 1980-х років і входить до «Великої четвірки» жанру разом із Metallica, Megadeth та Slayer. Вони також стали одним із перших треш-метал-гуртів (разом із Overkill та Nuclear Assault), що з'явилися на Східному узбережжі США[1]. Поточний склад гурту включає Скотта Яна, барабанщика Чарлі Бенанте, басиста Френка Белло, вокаліста Джої Беладонну та соло-гітариста Джонатана Донаїса. Протягом кар'єри склад Anthrax змінювався численну кількість разів, через що Ян залишився єдиним незмінним учасником. Ян і Бенанте (який замінив колишнього барабанщика Гріга Д'Анджело у 1983 році) — єдині музиканти, що брали участь у записі всіх альбомів Anthrax, тоді як Белло є учасником гурту з 1984 року, коли він замінив Лілкера.

Після зміни кількох учасників Anthrax випустили свій дебютний альбом «Fistful of Metal» (1984) з вокалістом Нілом Турбіном. Пізніше того ж року Турбіна замінив Джої Беладонна, що стабілізувало склад гурту. Третій альбом «Among the Living» (1987), який вперше приніс гурту масовий успіх, визнаний одним із найвидатніших треш-метал-альбомів[2]. Наступні дві платівки, «State of Euphoria» (1988) та «Persistence of Time» (1990), зміцнили їхню репутацію одного з найуспішніших треш-метал-гуртів, причому остання принесла Anthrax першу номінацію на премію «Греммі»[3]. У 1992 році Anthrax підписали контракт з Elektra Records на суму 10 мільйонів доларів, а Беладонну замінив Джон Буш із Armored Saint. Перший альбом Буша з Anthrax, «Sound of White Noise» (1993), посів сьоме місце в чарті Billboard 200 (найвищий результат гурту в чартах) і породив радіохіт «Only». Подальші альбоми з Бушем мали менший критичний і комерційний успіх; гурт припинив співпрацю з Elektra після виходу «Stomp 442» (1995) через брак рекламної підтримки, а «Volume 8: The Threat Is Real» (1998) постраждав через банкрутство їхнього лейбла.

Буш залишив Anthrax у 2005 році, після чого гурт возз'єднався з Беладонною та соло-гітаристом Деном Спітцом. Після відходу Беладонни та Спітца у 2007 році Anthrax найняли вокаліста Дена Нельсона та розпочали роботу над новим альбомом, хоча Нельсон покинув гурт у 2009 році. Після нетривалого возз'єднання з Бушем, Беладонна повернувся до гурту втретє у 2010 році. Перший студійний альбом за вісім років і перший з Беладонною за 21 рік, «Worship Music» (2011), отримав критичний і комерційний успіх, посівши дванадцяте місце в Billboard 200. Останній на сьогодні альбом, «For All Kings», вийшов у 2016 році. Вихід дванадцятого студійного альбому гурту очікується в 2026 році[4].

Загалом Anthrax випустили 11 студійних альбомів, кілька інших релізів та 26 синглів, включаючи спільну роботу з американським хіп-хоп-гуртом Public Enemy. Чотири студійні альбоми гурту («Among the Living», «State of Euphoria», «Persistence of Time» та «Sound of White Noise») отримали золоті сертифікації від RIAA[5]. За даними Luminate, Anthrax продали 2,5 мільйона платівок у США з 1991 по 2004 рік, а загальний обсяг продажів у світі становить десять мільйонів примірників.

Історія гурту

[ред. | ред. код]

Формування (1981—1982)

[ред. | ред. код]

Гурт Anthrax був заснований у Квінзі, Нью-Йорк, 18 липня 1981 року[6] гітаристами Скоттом Яном і Деном Лілкером, а також другом Яна Дейвом Вайсом на барабанах. Колектив отримав назву на честь однойменної хвороби (англ. anthrax), назву якої Ян побачив у підручнику з біології; вона була обрана тому, що звучала «достатньо зловісно»[7]. Початковий склад Anthrax доповнили вокаліст Джон Коннеллі та басист Пол Кан. Кана ненадовго замінив Кенні Кушнер, після чого обов'язки басиста перебрав на себе Лілкер. Майбутній вокаліст гурту Hittman Дірк Кеннеді замінив Коннеллі на кілька місяців, а до складу приєднався соло-гітарист Грег Воллс. Невдовзі Вайса замінив барабанщик Грег Д'Анджело, якого порадив Воллс. Молодший брат Яна, Джейсон Розенфельд, був тимчасовим вокалістом, поки наприкінці серпня 1982 року до гурту не приєднався колишній однокласник Яна Ніл Турбін. Турбін прийшов у гурт почасти завдяки гітаристу Воллсу, якого він пізніше називав «найкращим гітаристом, який будь-коли був в Anthrax»[8]. У цей період гурт записав свій перший демо-запис.

Ера Ніла Турбіна та дебютний альбом (1982—1984)

[ред. | ред. код]
BERJAYA
Anthrax у 1983 році. Зліва направо: Чарлі Бенанте, Ден Спітц, Ніл Турбін, Скотт Ян і Ден Лілкер. Цей склад записав перший альбом гурту «Fistful of Metal».

Перший виступ гурту з Нілом Турбіном відбувся в нью-йоркському клубі Great Gildersleeves у вересні 1982 року. Протягом наступних кількох місяців цей склад регулярно грав у районі Нью-Йорка та Нью-Джерсі. Навесні 1983 року Anthrax також виступали на одній сцені з тоді ще молодим гуртом Metallica. Гітарист Воллс залишив Anthrax того літа через конфлікти з Яном, а через місяць пішов барабанщик Д'Анджело. Турбін зазначав, що серйозно роздумував над тим, щоб піти через втрату Воллса та Д'Анджело, але залишився ще на рік[8]. Воллса замінив Боб Беррі, якого Турбіну порекомендував Ретт Форрестер із гурту Riot. Невдовзі Беррі своєю чергою замінив Ден Спітц, колишній учасник нью-джерсійського треш-гурту Overkill.

У вересні 1983 року Д'Анджело замінив барабанщик Чарлі Бенанте. До того часу Ян і Лілкер потоваришували з власником магазину платівок у Нью-Джерсі Джоном Зазулою, якому вони давали свої демо-записи для критики. Новий лейбл Зазули Megaforce Records нещодавно з великим успіхом випустив дебютний альбом Metallica «Kill 'Em All». Наприкінці 1983 року Зазула погодився підписати контракт з Anthrax, і гурт записав сингл «Soldiers of Metal», продюсером якого став Росс «The Boss» із Manowar. На сторону «Б» потрапила пісня «Howling Furies» з попереднього демо з Грегом Д'Анджело на барабанах (його єдиний запис у складі Anthrax).

У січні 1984 року Anthrax випустили дебютний альбом «Fistful of Metal». Колишній гітарист Воллс заявляв, що був шокований виходом платівки без згадки його як основного автора пісень «Panic» і «Metal Thrashing Mad», а також інших дрібніших внесків[9]. Напруга між Лілкером і Турбіном зростала, що врешті-решт призвело до того, що Турбін звільнив Лілкера, не повідомивши про це решту гурту[10]. Згодом Лілкер заснував гурт Nuclear Assault разом із колишнім техперсоналом і вокалістом Anthrax Джоном Коннеллі[11]. Лілкера замінив племінник і технік Бенанте Френк Белло. Після цього гурт вирушив у успішний тур США на підтримку «Fistful of Metal», виступаючи на розігріві у Raven та інших.

У серпні 1984 року Турбін та Anthrax розійшлися через тривалі особисті суперечки. У своїй книзі музичний журналіст Едді Транк зізнався, що тиснув на Джона Зазулу та Скотта Яна, щоб вони звільнили Турбіна через його власні вокальні вподобання[12]. Наприкінці 1984 року був ненадовго найнятий вокаліст Метт Феллон, але невдовзі він залишив колектив. Учасники, що залишилися, вирішили дати кілька концертів як квартет під назвою «The Diseased» зі Скоттом Яном на вокалі, виконуючи кавер-версії у стилі хардкор-панк, доки не буде знайдено постійного співака.

Ера Джої Беладонни (1984—1992)

[ред. | ред. код]
BERJAYA
BERJAYA
Басист Френк Белло та вокаліст Джої Беладонна приєдналися до Anthrax у 1984 році, сформувавши «класичний» склад гурту, який проіснував до звільнення останнього у 1992 році.

У 1984 році новим вокалістом було обрано Джої Беладонну[13]. Мініальбом «Armed and Dangerous» став дебютним записом Джої у складі Anthrax[13]. До перевидання цього мініальбому 1992 року увійшли дві пісні з синглу «Soldiers of Metal», у записі яких брав участь Ніл Турбін.

Другий альбом Anthrax «Spreading the Disease» вийшов у жовтні 1985 року[13]. Він був добре прийнятий як технічний крок уперед порівняно з «Fistful of Metal» та як більш оригінальна робота; він і досі залишається одним із найбільш шанованих альбомів гурту[14]. Використавши студійний час, що залишився після цих сесій, Ян, Бенанте та їхній колишній колега по гурту Ден Лілкер об'єдналися з вокалістом Біллі Мілано, створивши сайд-проєкт Stormtroopers of Death[13], і за три дні записали альбом «Speak English or Die». Він вийшов у серпні 1985 року і зараз вважається новаторським релізом у жанрі кросовер-треш, що містить один із найперших прикладів використання бласт-біту в звукозаписі. Після цього проєкт було призупинено, оскільки Ян і Бенанте знову зосередилися на Anthrax.

Тур США на підтримку «Spreading the Disease» на розігріві у Black Sabbath було скасовано після чотирьох виступів через проблеми з голосом у вокаліста Sabbath Ґленна Г'юза. У квітні 1986 року Anthrax здійснили своє перше турне Європою, розпочавши його в Бохумі, Німеччина, за підтримки Overkill та Agent Steel[15]. Тур включав концерт неподалік від Чорнобиля, Україна, одразу після Чорнобильської катастрофи[16]. Пізніше того ж року Anthrax гастролювали Європою разом із Metallica[13]. Тур розпочався 10 вересня у Сент-Девідс-холл і закінчився 26 вересня в Сольні, Швеція. Шведський концерт став останнім виступом Anthrax перед автобусною аварією наступного дня, в якій загинув басист Metallica Кліфф Бертон[15].

Третій студійний альбом гурту «Among the Living» вийшов у березні 1987 року і часто вважається як гуртом, так і критиками головним проривом для Anthrax[13]. Продюсером платівки виступив Едді Крамер; вона продемонструвала гумористичну, експериментальну сторону гурту та поклала початок ліричній тенденції, зосередженій на фільмах, політиці, коміксах та романах Стівена Кінга. Альбом був присвячений пам'яті Кліффа Бертона. Завдяки синглам «Indians» та «I Am the Law», успіх «Among the Living» не лише зробив Anthrax всесвітньо відомими (разом з іншими представниками «великої четвірки» треш-металу — Metallica, Megadeth та Slayer), але й зрештою приніс їм один із перших золотих дисків від RIAA[5]. Пісня «I Am the Law», випущена як другий сингл альбому, на стороні «Б» містила гібрид репу та металу «I'm the Man»[13]. Anthrax і надалі виявляли свою прихильність до репу, з'явившись у титульному треку альбому гурту U.T.F.O. «Lethal», а їхнє шанування жанру також пов'язували з тим, що Ян носив футболку Public Enemy як на сцені, так і під час рекламних фотосесій; у відповідь Public Enemy згадали Anthrax у тексті свого синглу 1988 року «Bring the Noise»[17]. Anthrax гастролювали понад рік для просування «Among the Living», знову відвідавши Європу з Metallica, США з Metal Church, Testament, D.R.I., Exodus та Celtic Frost, а також виступали на розігріві у Kiss під час їхнього туру Crazy Nights[15].

Anthrax випустили свій четвертий альбом «State of Euphoria» у вересні 1988 року; його продюсером став Марк Додсон, який раніше працював із Judas Priest, U.D.O. та Metal Church[13]. Хоча альбом був прийнятий не так добре, як «Among the Living», через те, що він здавався «поспішним»[18], «State of Euphoria» отримав золотий статус приблизно через п'ять місяців після виходу[5]. Один із синглів, «Antisocial» (кавер на французький хеві-метал-гурт Trust), став постійним гостем в ефірі MTV у програмі «Headbangers Ball». До 1989 року Anthrax почали виступати на аренах як хедлайнери або на розігріві: спочатку підтримуючи Оззі Осборна в його північноамериканському турі No Rest for the Wicked, а потім очоливши європейські гастролі з Living Colour, Suicidal Tendencies та King's X, і американський тур Headbangers Ball Tour з Exodus та Helloween[15]. Також у 1989 році MTV спонсорувало конкурс, переможниця якого отримала можливість побачити, як гурт розносить її будинок. Це пізніше надихнуло на появу Anthrax у телесеріалі «Одружені... та з дітьми» у 1992 році, де родина Банді виграє подібний телеконкурс[16].

Наприкінці 1989 року Anthrax повернулися до студії для роботи над п'ятим альбомом, знову з Додсоном як продюсером. Випущений у серпні 1990 року альбом «Persistence of Time» писався та записувався в період потрясінь для гурту: Ян щойно розлучився зі своєю першою дружиною, а посеред сесії запису сталася пожежа, через яку гурт втратив обладнання на суму понад 100 000 доларів та свою репетиційну студію[13]. Учасники гурту також стверджували, що саме в цей період велися розмови про можливу співпрацю з іншим вокалістом, про що Джої на той час не знав. Шанувальники вважають цю роботу їхнім найсерйознішим творінням: «Persistence of Time» був похмурішим, технічнішим і прогресивнішим за попередні роботи гурту, знайшовий відгук у фанатів металу, яких втомлювала «комічна» сторона Anthrax. Найуспішнішим синглом з альбому став кавер на пісню Джо Джексона «Got the Time»[13]. На початку 1991 року альбом отримав золоту сертифікацію від RIAA[5], і гурт гастролював майже два роки для його просування, виступаючи на розігріві у Iron Maiden у Європі та Північній Америці, а також з'явившись у турі Clash of the Titans разом із Megadeth, Slayer та Alice in Chains.

У 1991 році Anthrax спільно з Public Enemy записали нову версію «Bring the Noise»[13]. Вона стала хітом, після чого відбувся успішний спільний тур із Public Enemy[13]. «Bring the Noise» стала постійним номером концертних виступів Anthrax відтоді, як вони вперше виконали її наживо у 1989 році. Компіляція «Attack of the Killer B's» вийшла у 1991 році[13]; вона містила три треки з мініальбому 1989 року «Penikufesin», нову версію «I'm the Man» та кавер на «Bring the Noise», де Ян також виконав вокальні партії.

Ера Джона Буша (1992—2005)

[ред. | ред. код]
BERJAYA
Скотт Ян брав участь у записі всіх релізів гурту і є єдиним засновником, який залишився в колективі.
BERJAYA
Логотип Anthrax часів Джона Буша

На початку 1992 року, невдовзі після підписання контракту з Elektra Records на суму 10 мільйонів доларів та появи в серіалі «Одружені… та з дітьми», Джої Беладонна був звільнений з Anthrax через творчі та стилістичні розбіжності[13][19]. Після звільнення Беладонни інші учасники Anthrax прослухали кількох вокалістів, серед яких були Марк Осегуеда з Death Angel та Спайк Ксав'єр з Mind Over Four. Проте вокаліст Джон Буш із Armored Saint став безумовним фаворитом; фактично його кандидатура як потенційної заміни Беладонні розглядалася ще кількома роками раніше через сумніви в надійності Джої, спричинені зловживанням алкоголем та наркотиками.

Перший альбом гурту з Бушем і на лейблі Elektra, «Sound of White Noise», вийшов у 1993 році[13]. Продюсований Дейвом Джерденом (відомим на той час роботою з Jane's Addiction та Alice in Chains), альбом ознаменував відхід від ранньої творчості Anthrax у бік похмурішого звучання під впливом альтернативного року і отримав переважно позитивні відгуки. Критик Дейв Конноллі з AllMusic писав, що у Буша «голос у нижчому регістрі, ніж у Беладонни, і результат звучить загрозливо, продумано та зловісно». Пісня «Only» стала першим синглом альбому; у тексті до видання «Return of the Killer A's» Ян згадував, що Джеймс Гетфілд назвав її «ідеальною піснею».

Дотримуючись пристрасті до несподіваних колаборацій, гурт запросив класичного композитора Анджело Бадаламенті, який написав музику для пісні «Black Lodge» (відсилання до серіалу «Твін Пікс»). Цей альбом продемонстрував, що Anthrax повністю відмовилися від свого «мультяшного» іміджу на користь зрілого, вдумливого написання пісень, розпочатого ще в «Persistence of Time». Успіх «Sound of White Noise» розвіяв побоювання фанатів, що гурт не оговтається після розриву з Беладонною: альбом отримав золоту сертифікацію RIAA лише через два місяці після виходу і посів сьоме місце в чарті Billboard 200 — найвищу позицію в історії гурту.

Після виходу альбому багаторічний гітарист Ден Спітц залишив гурт, щоб стати годинникарем, через що Anthrax тимчасово перетворилися на квартет. У 1995 році вийшов сьомий студійний альбом «Stomp 442», на якому більшість партій соло-гітари виконав Чарлі Бенанте за підтримки Пола Крука (який згодом став концертним гітаристом гурту на кілька років) та Даймбега Даррелла з Pantera[13]. Виходу альбому передували кадрові зміни в Elektra: президента Боба Краснова змінила Сільвія Роун, яка під час зустрічі з гуртом заявила, що ніколи б не підписала з ними контракт. Лейбл не займався просуванням «Stomp 442», через що він став менш комерційно успішним, ніж попередник. Розчаровані цим, Anthrax розірвали стосунки з лейблом.

Наприкінці 1997 року Anthrax підписали контракт з незалежним лейблом Ignition Records, який випустив альбом «Volume 8: The Threat Is Real» у липні 1998 року. Як і на попередній платівці, партії соло-гітари виконували Бенанте, Крук та Даррелл. Також у записі як гість брав участь вокаліст Pantera Філ Ансельмо. Проте наприкінці 1998 року дистриб'ютор розірвав угоду з Ignition, після чого лейбл збанкрутував, що паралізувало продажі альбому.

Згодом Anthrax підписали контракт із Beyond Records, які випустили збірку найкращих хітів «Return of the Killer A's» (1999), після чого Beyond також припинив існування. У цей період планувався тур із двома вокалістами (Беладонною та Бушем), але Джої в останній момент відмовився. Проте для згаданої збірки була записана кавер-версія пісні «Ball of Confusion» гурту The Temptations, у якій взяли участь як тодішній склад (Ян/Бенанте/Белло/Буш/Крук), так і колишні учасники — Беладонна та басист Лілкер. Це єдина пісня, де Беладонна та Буш співають разом.

Незважаючи на труднощі та юридичні суперечки щодо прав на альбоми, Anthrax продовжували діяльність. У 2001 році до гурту приєднався соло-гітарист Роб Каджіано. Під час атак із використанням спор сибірки (англ. anthrax) у США гурт змінив свій сайт, розмістивши там інформацію про хворобу. На тлі можливого репутаційного скандалу Anthrax випустили пресреліз 10 жовтня 2001 року, жартома припустивши, що змінять назву на «щось більш дружнє, наприклад, „Кошик із цуценятами“». Чутки про зміну назви були остаточно розвіяні на благодійному концерті New York Steel у листопаді 2001 року: музиканти вийшли на сцену в робочих комбінезонах, на яких було написано фразу «Ми не змінюємо свою назву». Белло зазначав, що вони зробили це після підтримки від поліцейських та пожежників Нью-Йорка, які вважали, що зміна назви була б невірним сигналом.

BERJAYA
Джон Буш, який замінив Джої Беладонну, був вокалістом Anthrax з 1992 по 2005 рік, а також недовго у 2009—2010 роках.

У 2003 році гурт підписав контракт із Sanctuary Records і випустив дев'ятий альбом «We've Come for You All», який критики назвали поверненням до форми. Літо 2003 року гурт провів у турі з Motörhead.

На початку 2004 року вийшов альбом «The Greater of Two Evils» — перезаписані в студії «наживо» старі пісні в поточному складі. Незабаром після цього басист Френк Белло оголосив про свій вихід із гурту задля приєднання до Helmet; його замінив учасник Fates Warning та Armored Saint Джої Віра.

Возз'єднання з Беладонною та Бушем (2005—2010)

[ред. | ред. код]

У квітні 2005 року Anthrax оголосили про відновлення «класичного» складу: Скотт Ян, Чарлі Бенанте, Ден Спітц, Джої Беладонна та Френк Белло. Під час наступного туру на деяких концертах вони повністю виконували альбом «Among the Living»[20]. Хоча очікувалося, що після завершення гастролей цей склад запише новий альбом, у січні 2007 року Ян повідомив, що Беладонна не погодився на подальше возз'єднання[21]. Джон Буш також заявив, що не готовий знову брати на себе зобов'язання перед Anthrax; він зазначив, що йому пропонували повернутися, але він відмовився. На запитання, чи хотів він знову приєднатися до гурту після того, як Беладонна пішов, Буш відповів, що «просто не відчував, що це буде правильно»[22][23].

У грудні 2007 року було оголошено, що новим вокалістом гурту стане Ден Нельсон, колишній учасник Devilsize[24], а Роб Каджіано повернеться як соло-гітарист. У травні 2008 року Anthrax відіграли свій перший концерт за останні 19 місяців у клубі Double Door у Чикаго.

У своїй щомісячній колонці «Food Coma», опублікованій у грудні 2008 року, Скотт Ян написав, що він «працював у студії над новим альбомом Anthrax», пообіцявши «дати життя по-справжньому злому, гучному, швидкому та важкому дитяті»[25]. Пізніше він додав, що зведенням альбому займається Дейв Фортман, який працював з Evanescence та Slipknot[26].

На початку 2009 року Anthrax розпочали короткий тур Південною Америкою на розігріві у Iron Maiden. У липні менеджер гурту Ізвор Живкович підтвердив відхід Дена Нельсона через хворобу. Нельсон спростував це, заявивши, що його звільнили[27]. Усі наступні виступи було скасовано, за винятком британського фестивалю Sonisphere у серпні, де вокальні партії виконав Джон Буш. Реакція шанувальників після його виступу призвела до кампанії «Поверніть Буша» (англ. Bring Back Bush), яку підтримав сам Ян[28].

Невдовзі після цього Бенанте заявив, що Буш повернувся до гурту. У лютому 2010 року Anthrax відіграли п'ять концертів у межах фестивалю Soundwave в Австралії. Після австралійських шоу Буш зазначив, що гурт має намір перезаписати вокал для кількох треків із майбутнього альбому[29].

Worship Music та For All Kings (2010—2018)

[ред. | ред. код]
BERJAYA
Anthrax під час фестивалю Wacken Open Air 2013 року

Наприкінці 2009 року Anthrax підтвердили свою участь у кількох концертах «Великої четвірки» разом із Metallica, Megadeth та Slayer у межах європейських дат фестивалю Sonisphere Festival 2010 року. Джон Буш вирішив, що не хоче пов'язувати себе з гуртом на постійній основі, і залишив Anthrax вдруге. На початку 2010 року до гурту повернувся Джої Беладонна для виступів на Sonisphere, а також погодився записати новий студійний альбом[30]. У червні 2010 року Anthrax, Metallica, Megadeth та Slayer вперше в історії виступили в одному списку на семи шоу Sonisphere[31]. Концерт у Софії, Болгарія, транслювався в кінотеатрах, а пізніше був випущений на DVD та Blu-ray[32]. Наступного року гурти також відіграли кілька концертів у США, зокрема на Янкі-Стедіум у вересні 2011 року[33].

У квітні 2011 року Anthrax вперше виступили як хедлайнери на Філіппінах на щорічному фестивалі Pulp Summer Slam разом із Death Angel та Hellyeah. Гурт також очолив сцену Jägermeister на фестивалі Mayhem 2012 року, де головними зірками були Slayer та Slipknot[34], і гастролював із Testament та Death Angel[35][36][37]. У червні Anthrax виклали сингл «Fight 'Em 'Til You Can't» з майбутнього альбому на своєму сайті для безкоштовного завантаження. Альбом «Worship Music» вийшов 12 вересня 2011 року і дебютував на 12-му місці в чарті Billboard 200, що стало їхньою найвищою позицією з часів «Sound of White Noise» 1993 року[38].

У січні 2013 року Anthrax оголосили, що соло-гітарист Роб Каджіано залишив гурт, щоб приєднатися до Volbeat[39]. Невдовзі було повідомлено, що Джонатан Донаїс із Shadows Fall став концертним гітаристом гурту. Донаїс був підтверджений як офіційний учасник у серпні того ж року[40]. У березні Anthrax випустили мініальбом «Anthems»[41]. За словами Яна, наприкінці 2013 року гурт розпочав роботу над наступним студійним альбомом[42][43]. У 2014 році вони випустили концертний DVD «Chile on Hell»[44]. На початку 2015 року музиканти підтвердили запис нового матеріалу та вирушили в тур із Volbeat[45].

BERJAYA
Виступ гурту на фестивалі Rockavaria в Німеччині, 2016 рік

З моменту повернення Беладонни в Anthrax гурт тричі номінувався на премію Греммі — у 2012, 2013 та 2014 роках[46].

Гурт розпочав 2016 рік коротким туром США з Lamb of God і 26 лютого 2016 року випустив свій одинадцятий студійний альбом «For All Kings»[47]. Платівка дебютувала в чарті Billboard 200 під номером 9. У березні вони виступали на розігріві у Iron Maiden під час латиноамериканської частини їхнього світового турне The Book of Souls World Tour. Протягом наступних двох років гурт продовжував активно гастролювати, двічі провівши The Killthrax Tour разом із Killswitch Engage (у 2017 та 2018 роках)[48][49]. Також вони разом із Lamb of God, Behemoth, Testament, Napalm Death та Obituary підтримували Slayer під час їхнього прощального світового турне з травня по грудень 2018 року[50][51][52].

1 лютого 2017 року гурт вирушив у круїз 70000 Tons of Metal[53]. Вони відіграли два сети, ставши першим гуртом із «Великої четвірки», що взяв участь у цьому морському фестивалі.

У березневому інтерв'ю 2017 року барабанщик Чарлі Бенанте розповів, що з сесій «For All Kings» залишилося кілька невиданих треків, які можуть послужити основою для наступного альбому Anthrax[54].

Запис пісні «Antisocial» у виконанні гурту був використаний у фільмі 2017 року «Воно», проте він не увійшов до офіційного релізу саундтреку[55].

Гастролі, концертні альбоми та майбутній дванадцятий студійний альбом (2018 — дотепер)

[ред. | ред. код]

Коли в травні 2018 року гітариста Скотта Яна запитали, чи почали Anthrax працювати над своїм дванадцятим студійним альбомом, він відповів: «Це дуже, дуже, дуже попередні етапи. Є кілька справді чудових рифів. Чарлі розіслав кілька справді чудових ідей. Але ми ще не починали працювати над чимось конкретним. Ми були занадто зайняті гастролями»[56]. Місяцем пізніше басист Френк Белло заявив, що Anthrax планували повернутися до студії до середини 2018 року, але оскільки вони погодилися виступати на розігріві у Slayer під час їхнього прощального туру, початок написання нового альбому очікувався не раніше 2019 року[57][58]. У квітні 2018 року гурт випустив концертний альбом та DVD «Kings Among Scotland», записаний під час шоу в Глазго, Шотландія, в межах туру на підтримку «For All Kings»[59].

Anthrax — разом із Testament, Corrosion of Conformity, Armored Saint, DevilDriver, Джоном 5, Доро та Metal Church — взяли участь у першому в історії круїзі Megadeth під назвою «Megacruise», що відбувся в жовтні 2019 року[60]. Гурт відновив концертну діяльність влітку та восени 2021 року, провівши пряму трансляцію на честь свого 40-річчя[61], а також виступивши на американських фестивалях, таких як Aftershock та Welcome to Rockville[62][63].

Хоча 40-річчя гурту припало на 2021 рік, заплановане світове ювілейне турне відклали через ускладнення з подорожами під час пандемії COVID-19; замість цього 16 липня того ж року гурт провів концерт у форматі стріму[64][65]. Тур перенесли на 2022 рік: північноамериканська частина розпочалася 16 липня за підтримки Black Label Society та Hatebreed[66], після чого 27 вересня стартувало європейське турне з Municipal Waste[65][67]. У січні та лютому 2023 року вони знову гастролювали Північною Америкою з Black Label Society та Exodus[68]. Повний сет-лист трансляції гурт також випустив як концертний альбом під назвою «XL» 15 липня 2022 року[69].

Після кількох років вимушених затримок[70][71] Anthrax увійшли до студії навесні 2023 року, щоб розпочати запис дванадцятого студійного альбому[72]. Фронтмен Джої Беладонна почав записувати вокал 5 листопада 2023 року[73], а робота над альбомом тривала протягом наступних двох років[4]. Хоча Белло заявляв, що платівка вийде восени 2025 року[74], до середини року вона залишалася незавершеною. Барабанщик Чарлі Бенанте розповів, що гурт «викинув купу старих пісень і створив нові, які знищують попередні», а Беладонна зазначив, що йому залишилося записати «можливо, ще дві чи три» пісні[75][76]. У липні 2025 року Белло підтвердив, що альбом перейшов на стадію зведення[77], а Бенанте того ж місяця оголосив, що нова пісня Anthrax вийде до кінця року[78].

28 березня 2024 року стало відомо, що перший басист Anthrax Ден Лілкер виступить із гуртом вперше за 40 років під час весняного туру 2024 року, замінивши Белло, який не зміг поїхати через «особисті причини»[79][80].

У листопаді та грудні 2024 року Anthrax виступили співхедлайнерами європейського туру з Kreator, на розігріві у яких грали Testament[81]. Разом із Metallica, Slayer, Pantera, Alice in Chains та Mastodon гурт виступив на розігріві під час одноразового концерту-возз'єднання Black Sabbath на стадіоні Вілла Парк 5 липня 2025 року. Цей виступ став першим випадком за майже п'ятнадцять років, від часу серії концертів «Великої четвірки», коли Anthrax розділили сцену одночасно з Metallica та Slayer[82]. На підтримку свого майбутнього дванадцятого альбому гурт (разом із Exodus) відкриватиме виступи Megadeth під час канадської частини їхнього прощального туру в лютому та березні 2026 року[83]. Також восени того ж року вони підтримають Iron Maiden на окремих датах північноамериканської частини їхнього світового туру Run for Your Lives World Tour[84].

Музичний стиль, вплив та спадщина

[ред. | ред. код]

Anthrax є одним із гуртів, відповідальних за появу спід-металу та трешу. У своїх ранніх альбомах вони демонстрували типове звучання треш-металу та були відомий гумором та відсилкам на комікси в текстах, що відрізняло гурт від його сучасників.[65]

Видання Rolling Stone відмітило, що Anthrax була однією з небагатьох хеві-метал груп, яка отримала похвалу критиків і змінила жанр у 1980-х роках.[85] Стиль гри гітаристів Скотта Яна та Дена Спіца був описаний як «агресивний та стукаючий в голову», з силовими акордами та «вимахом» педалей, що забезпечують звуковий драйв.[86] У 1989 році Бред Толінскі з журналу Guitar World зазначив, що «Якщо Exodus є еквівалентом у спід-металі — Rolling Stones, то нью-йоркський Anthrax, безперечно, має бути Beatles цього жанру». Шостий альбом гурту, Sound of White Noise 1993 року (перший із вокалістом Джоном Бушем), включав елементи гранжу та альтернативного металу. Критики вважають, що студійні релізи групи з епохи Буша були записані в жанрах: альтернативний метал і грув метал.[87] Альбом Worship Music ознаменував повернення до треш-металу разом з вокалістом Джоуі Беладонной. Незважаючи на те, що пісні приписуються всьому гурту, з альбому «Spreading the Disease» музику майже повністю написав Чарлі Бенанте, а слова — Скотт Ян, хоча Джон Буш також зробив певний внесок[88] під час свого перебування в групі.

В 2013 році Anthrax випустили EP Anthems, який включає кавери на гурти 1970-х років: Rush, Cheap Trick, AC/DC, Kiss, Queen, Thin Lizzy, Boston і Journey.[89] На гурт також вплинули панк гурти, такі як DRI[90][91],  Suicidal Tendencies,[92]  Bad Brains, Ramones , Sex Pistols, Dead Kennedys, Black Flag, Agnostic Front, Misfits, Exploited і Discharge, а також хеві-метал групи, такі як: Black Sabbath, Judas Priest, Accept, Anvil, Iron Maiden, Motorhead, UFO та Saxon.[65][93][94][95][96][97] Anthrax є членом «великої четвірки» треш-металу з Metallica, Megadeth і Slayer і часто зараховують як одну з перших груп цього жанру, зі східного узбережжя[98]. Група також вплинула на реп метал і ню метал[99] За даними Nielsen SoundScan, Anthrax продали 2,5 мільйона записів у Сполучених Штатах з 1991 по 2004 рік і 10 мільйонів у всьому світі.[100]

Anthrax вплинули на такі групи, як: Cannibal Corpse[101],  Pantera[102], Sepultura[103], Testament, Death Angel, Korn, Limp Bizkit, 311, Papa Roach, Killswitch Engage, Sevendust, Terror та Insane Clown Posse.[104][105]

В своєй музиці гурт часто посилається на популярну культуру, зокрема пісня «I Am the Law» розповідає про героя коміксів суддю Дредда.[106] Заголовна композиція альбому Among the Living заснована на романі Стівена Кінга Протистояння, на персонажі Рендалла Флагга[107], «A Skeleton in the Closet» засновано на повісті Кінга «Здібний учень»[108]. Пісня «Efilnikufesin (NFL)» віддає шану актору та оригінальному учаснику Saturday Night Live — Джону Белуші. Пісня «The Constant» заснована на епізоді серіалу Загублені.[109]

Гурт деякий час використовував карикатуру на обличчя лисого чоловіка як талісман; його, фанати гурту охрестили, як «Не людина» («Not Man»)[110]. Саме обличчя походить із гумової дитячої іграшки під назвою «Чарівний монстр».[111]

Дискографія

[ред. | ред. код]
Студійні альбоми

Збірки

Номінації та нагороди

[ред. | ред. код]
Рік Нагорода Категорія Номінант Результат Виноски
1990 Греммі Найкраще метал-виконання Persistence of Time Номінація
1991 Attack of the Killer B's Номінація [112]
1995 «Bring the Noise» (live) Номінація
2004 Kerrang! Awards Anthrax Номінація
2014 Греммі Найкраще метал-виконання «T.N.T.» Номінація
2015 «Neon Knights» Номінація

Склад гурту

[ред. | ред. код]
Поточний склад Anthrax на фестивалі Rock im Park в Нюрнберзі 8 червня 2014 року
BERJAYA BERJAYA BERJAYA BERJAYA BERJAYA
Скотт Ян Джон Дете (сесійно) Френк Белло Джові Беладонна Джонатан Донаіс

Поточний склад

[ред. | ред. код]
  • Скотт Ян — ритм-гітара, бек-вокал (з 1981 року)
  • Чарлі Бенанте — ударні (з 1983 року)
  • Френк Белло — бас-гітара, бек-вокал (1984—2004, з 2005 року)
  • Джові Беладонна — вокал (1984—1992, 2005—2007, з 2010 року)
  • Джонатан Донаіс — соло-гітара (з 2013 року)

Колишні учасники гурту

[ред. | ред. код]

Схема

[ред. | ред. код]
BERJAYA

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The A-Z of Anthrax. loudersound.com. 28 жовтня 2016. Процитовано 18 серпня 2018.
  2. ↑ Considine, J. D. (21 червня 2017). The 100 Greatest Metal Albums of All Time: Anthrax, 'Among the Living' (1987). Rolling Stone. Процитовано 1 вересня 2020.
  3. ↑ Artist | Anthrax | GRAMMY.com. www.grammy.com. Процитовано 2 квітня 2023.
  4. ↑ а б Anthrax readies first new album in 10 years: 'So riff-centric and brutal'. 105.7 The Point. 30 квітня 2025. Процитовано 23 червня 2025.
  5. ↑ а б в г Gold & Platinum - RIAA. riaa.com. Процитовано 1 вересня 2020.
  6. ↑ Maron, Marc (29 лютого 2016). Episode 685 -Scott Ian. WTF with Marc Maron Podcast. Процитовано 29 лютого 2016.
  7. ↑ Hartmann, Graham (16 квітня 2014). Anthrax's Scott Ian Plays 'Wikipedia: Fact or Fiction?'. Loudwire. Процитовано 22 травня 2014.
  8. ↑ а б McDonald, Keith (грудень 2003). Neil Turbin: Former Anthrax Vocalist Returns With New Album. Metal-Rules.com Heart of Steel Interviews. Процитовано 28 березня 2021.
  9. ↑ Kay, Jimmy (25 жовтня 2015). The Metal Voice Interview With Ex-Anthrax Guitarist Greg Walls, Talking About His Lost Opportunity to Replace Dave Mustaine in Metallica. Metal Shock Finland, The Metal Voice. Процитовано 28 березня 2021.
  10. ↑ Scott Ian: Anthrax hated Neil Turbin's guts. 9 жовтня 2014.
  11. ↑ Pasbani, Robert (29 серпня 2014). Former Anthrax Vocalist Neil Turbin Claims He Was Once Asked to be the Frontman of Metallica. Metal Injection. Процитовано 30 серпня 2014.
  12. ↑ Trunk, Eddie (30 серпня 2011). Anthrax. Eddie Trunk's Essential Hard Rock and Heavy Metal. Нью-Йорк: Abrams Books. с. 240.
  13. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Colin Larkin, ред. (1999). The Virgin Encyclopedia of Heavy Rock (вид. First). Virgin Books. с. 29/30. ISBN 0-7535-0257-7.
  14. ↑ Spreading the Disease - Anthrax | Songs, Reviews, Credits. AllMusic. Процитовано 14 липня 2021.
  15. ↑ а б в г Anthrax ('82 - '92). metallipromo.com. Процитовано 29 липня 2021.
  16. ↑ а б Hartmann, Graham (9 липня 2014). Rob Caggiano Plays Wikipedia: Fact or Fiction?. Loudwire. Процитовано 10 липня 2014.
  17. ↑ Yates, Henry (14 березня 2019). The Story Behind The Song: Anthrax and Public Enemy's Bring The Noise. loudersound.com. Процитовано 29 липня 2021.
  18. ↑ ANTHRAX: 'State Of Euphoria' 30th-Anniversary Deluxe Reissue Details Revealed. Blabbermouth.net. 30 серпня 2018. Процитовано 29 липня 2021.
  19. ↑ Hochman, Steve (15 березня 1992). ELEKTRACUTION: You can understand if the Elektra... Los Angeles Times (амер.). Процитовано 1 квітня 2023.
  20. ↑ It's Official: Anthrax's 'Among The Living' Lineup To Reunite. Blabbermouth.net. 24 березня 2005. Процитовано 31 травня 2014.
  21. ↑ Anthrax Guitarist Scott Ian: 'The Reunion Is Over'. Blabbermouth.net. 24 січня 2007. Процитовано 14 січня 2010.
  22. ↑ Armored Saint's John Bush, Metallica 'Philosophy' Book Author Interviewed. Blabbermouth.net. 14 листопада 2007. Процитовано 30 травня 2014.
  23. ↑ Singer John Bush: 'I Am Not Ready' To Commit To Anthrax Again. Blabbermouth.net. 7 лютого 2007. Процитовано 2 жовтня 2011.
  24. ↑ It's Official: Anthrax Taps Former Devilsize Singer. Blabbermouth.net. 10 грудня 2007. Процитовано 22 липня 2009.
  25. ↑ Ian, Scott (22 грудня 2008). A Festive Feast of Awesomeness. SuicideGirls.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2008. Процитовано 17 грудня 2008.
  26. ↑ Ian, Scott (18 травня 2009). Scott Ian's Food Coma: Uncorking Wine and Led Zep. SuicideGirls.com. Архів оригіналу за 22 травня 2009. Процитовано 26 травня 2009.
  27. ↑ Former Anthrax Singer Dan Nelson: 'I Was Ready, Willing And Able To Do My Job'. Blabbermouth.net. 21 липня 2009. Процитовано 30 травня 2014.
  28. ↑ Bezer, Terry (7 серпня 2009). Scott Ian Endorses 'Bring Back Bush' Campaign. Metal Hammer. Архів оригіналу за 9 серпня 2009. Процитовано 7 серпня 2009.
  29. ↑ Ogle, Ryan (19 травня 2010). John Bush Says 'Timing Is Right' For Anthrax's Reunion With Joey Belladonna. Blabbermouth.net. Процитовано 30 травня 2014.
  30. ↑ It's Official: Joey Belladonna Rejoins Anthrax For Tour, Studio Album. Blabbermouth.net. 10 травня 2010. Процитовано 19 травня 2010.
  31. ↑ Metallica, Slayer, Megadeth, Anthrax: The First 'Big Four' Photo. Blabbermouth.net. 15 червня 2010. Процитовано 30 травня 2014.
  32. ↑ Paine, Andre (10 червня 2010). Metallica Heading To Cinemas. Billboard. Процитовано 19 червня 2010.
  33. ↑ Ratliff, Ben (15 вересня 2011). Metallica Earns Its Top Billing of the Big Four. The New York Times. Процитовано 10 липня 2020.
  34. ↑ Ouellette, Mary (25 січня 2012). Rockstar Mayhem Fest 2012: Slipknot, Slayer, Anthrax + More. Loudwire. Процитовано 31 травня 2014.
  35. ↑ Ouellette, Mary (6 вересня 2011). Anthrax Announce Co-Headlining Fall 2011 Tour With Testament. Loudwire. Процитовано 27 червня 2016.
  36. ↑ Hart, Josh (5 грудня 2011). 2012 Dates Added for Anthrax, Testament, Death Angel Tour. Guitar World. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
  37. ↑ Adams, Gregory (31 травня 2012). Anthrax, Testament and Death Angel Team Up for Canada-Heavy Tour. Exclaim!. Процитовано 27 червня 2016.
  38. ↑ Bezer, Terry (3 червня 2011). Anthrax Set Release Date For 'Worship Music'. Metal Hammer. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 2 жовтня 2011.
  39. ↑ Guitarist Rob Caggiano Quits Anthrax. Blabbermouth.net. 4 січня 2013. Процитовано 4 січня 2012.
  40. ↑ Fanelli, Damian (14 серпня 2013). Anthrax Reveal New Guitarist: Jon Donais of Shadows Fall. Guitar World. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 24 серпня 2013.
  41. ↑ Anthrax: 'Anthems' EP Artwork, More Details Revealed. Blabbermouth.net. 15 січня 2013. Процитовано 4 березня 2013.
  42. ↑ Childers, Chad (26 січня 2013). Anthrax's Scott Ian Envisions Late 2013 Start for Next Studio Album. Loudwire. Процитовано 20 березня 2013.
  43. ↑ Anthrax Begins Writing New Album. Blabbermouth.net. 16 вересня 2013. Процитовано 16 вересня 2013.
  44. ↑ An Interview with Charlie Benante of Anthrax. MetalSucks. 13 квітня 2015. Процитовано 21 червня 2015.
  45. ↑ Childers, Chad (31 березня 2015). Anthrax Offer New Album Update, Work Out New Tour Setlists. Loudwire. Процитовано 31 березня 2015.
  46. ↑ Anthrax. grammy.com. 14 травня 2017. Процитовано 26 грудня 2017.
  47. ↑ Anthrax To Release 'For All Kings' Album In February. Blabbermouth.net. 2 листопада 2015. Процитовано 2 листопада 2015.
  48. ↑ KILLSWITCH ENGAGE And ANTHRAX To Join Forces For 'The Killthrax Tour'; Special BLABBERMOUTH.NET Presale. Blabbermouth.net. 14 грудня 2016. Процитовано 22 січня 2018.
  49. ↑ ANTHRAX And KILLSWITCH ENGAGE To Mount Epic Sequel With 'KillThrax II'; BLABBERMOUTH.NET Presale. Blabbermouth.net. 17 жовтня 2017. Процитовано 22 січня 2018.
  50. ↑ Hartmann, Graham (22 січня 2018). Slayer Recruit Lamb of God, Anthrax, Behemoth + Testament for Final Tour. Loudwire. Процитовано 22 січня 2018.
  51. ↑ SLAYER Announces Second North American Leg Of 'Final' Tour. Blabbermouth.net. 5 березня 2018. Процитовано 5 березня 2018.
  52. ↑ SLAYER Announces Final European Tour With LAMB OF GOD, ANTHRAX And OBITUARY. Blabbermouth.net. 11 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  53. ↑ LINE UP & STATS 2017 - 70000TONS OF METAL - The World's Biggest Heavy Metal Cruise. 70000tons.com. 14 лютого 2017. Процитовано 26 грудня 2017.
  54. ↑ Anthrax Could Begin Work On New Music This Summer, Says Charlie Benante. Blabbermouth.net. 30 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  55. ↑ The 7 funniest moments in IT. Cinema Blend. 11 вересня 2017.
  56. ↑ Anthrax Guitarist Scott Ian: 'For Us, Writing Songs Is Still Super Exciting'. Blabbermouth.net. 31 травня 2018. Процитовано 16 червня 2017.
  57. ↑ Anthrax: When Are We Going to Work on Another Album. Ultimate-Guitar.com. 6 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  58. ↑ Anthrax to Begin Work on New Album After Touring with Slayer. Ultimate-Guitar.com. 13 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  59. ↑ ANTHRAX To Release 'Kings Among Scotland' Concert DVD In April. Blabbermouth.net. 11 грудня 2017. Процитовано 22 січня 2018.
  60. ↑ ANTHRAX, TESTAMENT, CORROSION OF CONFORMITY, Others Confirmed For MEGADETH's First-Ever 'Megacruise'. Blabbermouth. 9 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018.
  61. ↑ ANTHRAX: Details Of 40th-Anniversary Livestream Revealed. Blabbermouth.net. 3 червня 2021. Процитовано 18 травня 2022.
  62. ↑ LIMP BIZKIT, RANCID, THE OFFSPRING, SOCIAL DISTORTION Among Confirmed Artists For AFTERSHOCK 2021. Blabbermouth.net. 22 жовтня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  63. ↑ ANTHRAX: Pro-Shot Video Of WELCOME TO ROCKVILLE Performance. Blabbermouth.net. 27 листопада 2021. Процитовано 18 травня 2022.
  64. ↑ Childers, Chad (3 червня 2021). Anthrax Reveal Details for 40th Anniversary Livestream Show. Loudwire (англ.). Процитовано 26 липня 2022.
  65. ↑ а б в г ANTHRAX - release 40th anniversary livestream concert 'XL' + new live music video for 'Bring The Noise' with Chuck D. Metal Planet Music (брит.). 17 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  66. ↑ ANTHRAX And BLACK LABEL SOCIETY Announce Summer 2022 North American Tour. Blabbermouth.net. 18 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  67. ↑ ANTHRAX Announces Fall 2022 European Tour. Blabbermouth.net. 17 серпня 2021. Процитовано 18 травня 2022.
  68. ↑ ANTHRAX, BLACK LABEL SOCIETY And EXODUS Announce January/February 2023 North American Tour. BLABBERMOUTH.NET. 1 листопада 2022.
  69. ↑ Trapp, Philip (червень 2022). Anthrax Will Release Their 40th Anniversary Livestream as an Album + Video. Loudwire (англ.). Процитовано 26 липня 2022.
  70. ↑ Anthrax: New Album May Not Be Released Until 2022. Ultimate-Guitar.com. 11 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
  71. ↑ New ANTHRAX Album 'Should' Be Released In 2023, Says SCOTT IAN. Blabbermouth.net. 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  72. ↑ ANTHRAX To Begin Recording New Album In Two Weeks. Blabbermouth.net. 3 квітня 2023. Процитовано 6 квітня 2023.
  73. ↑ JOEY BELLADONNA to Begin Recording Vocals for New ANTHRAX Album Today. 5 листопада 2023.
  74. ↑ Anthrax Planning Fall Release for Long-Awaited New Album. Consequence. 27 січня 2025. Процитовано 23 червня 2025.
  75. ↑ ANTHRAX To Resume Recording New Album Next Week: 'It's In The Oven And Cooking', Says CHARLIE BENANTE. Blabbermouth.net. 30 березня 2025. Процитовано 23 червня 2025.
  76. ↑ ANTHRAX's JOEY BELLADONNA Says He Still Has 'Maybe Two Or Three More' Songs Left To Record For Upcoming Album. Blabbermouth.net. 5 лютого 2025. Процитовано 23 червня 2025.
  77. ↑ FRANK BELLO Says New ANTHRAX Album Is 'Done': 'It's Going Into Mixing Now'. Blabbermouth.net. 17 липня 2025. Процитовано 18 липня 2025.
  78. ↑ ANTHRAX To Release New Song Before The End Of 2025. Blabbermouth.net. 25 липня 2025. Процитовано 29 липня 2025.
  79. ↑ ANTHRAX To Be Rejoined By Bassist DAN LILKER After 40-Year Absence For April/May 2024 Tour Dates. Blabbermouth.net. 28 березня 2024. Процитовано 31 березня 2024.
  80. ↑ DAN LILKER Says He Is 'Just Filling In' For FRANK BELLO At Upcoming ANTHRAX Shows: 'I'm Doing My Friends A Favor'. Blabbermouth.net. 30 березня 2024. Процитовано 31 березня 2024.
  81. ↑ ANTHRAX, KREATOR And TESTAMENT Announce Fall 2024 European Tour. Blabbermouth.net. 22 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  82. ↑ Original BLACK SABBATH To Play Final Show In July, With METALLICA, SLAYER, PANTERA, Others Supporting. Blabbermouth.net. 5 лютого 2025. Процитовано 5 лютого 2025.
  83. ↑ MEGADETH Announces 2026 Canadian Tour With ANTHRAX And EXODUS. Blabbermouth.net (англ.). 25 листопада 2025. Процитовано 25 листопада 2025.
  84. ↑ IRON MAIDEN Announces 2026 North American Tour With MEGADETH And ANTHRAX. Blabbermouth.net (англ.). 23 жовтня 2025. Процитовано 1 листопада 2025.
  85. ↑ Anthrax Biography | Rolling Stone. web.archive.org. 24 вересня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 квітня 2022. [Архівовано 2017-11-24 у Wayback Machine.]
  86. ↑ Newquist, H. P.; Eiche, Jon F. (1997). Legends of rock guitar : the essential reference of rock's greatest guitarists. Milwaukee, WI: H. Leonard. ISBN 0-7935-4042-9. OCLC 37030093.
  87. ↑ Anthrax and Joey Belladonna Keep It In the Family - Page 1 - Music - New York - Village Voice. web.archive.org. 1 жовтня 2011. Архів оригіналу за 1 жовтня 2011. Процитовано 16 квітня 2022.
  88. ↑ ShieldSquare Captcha. www.songfacts.com. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 16 квітня 2022.
  89. ↑ Blabbermouth (15 січня 2013). ANTHRAX: 'Anthems' EP Artwork, More Details Revealed. BLABBERMOUTH.NET. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  90. ↑ BraveWords. DIRTY ROTTEN IMBECILES (D.R.I.) To Release New EP In June; Audio Teaser Streaming. bravewords.com (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2022.
  91. ↑ KNAC.COM - News - D.R.I. To Release New EP In June. www.knac.com. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 16 квітня 2022.
  92. ↑ Costa, Shawn (13 жовтня 2016). Review: Megadeth, Suicidal Tendencies and Amon Amarth rock Worcester's DCU Center (Photos). masslive (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
  93. ↑ BraveWords. ANTHRAX Guitarist Scott Ian On Rock And Roll Hall Of Fame - "I Feel Like They’re Never Gonna Let KISS In, Which Is Pretty Lame When You Consider What They’ve Accomplished". bravewords.com (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  94. ↑ Phil Mogg: I Am Leaving UFO. www.ultimate-guitar.com (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  95. ↑ Childers, Chad ChildersChad. Anthrax's Charlie Benante: How 'Wipe Out!' Influenced Him. Loudwire (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
  96. ↑ Blabbermouth (17 грудня 2018). ACCEPT's WOLF HOFFMANN: How We Wrote 'Fast As A Shark'. BLABBERMOUTH.NET. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  97. ↑ Ranking SAXON: Worst to First, the Studio Albums. Metal Nation (англ.). 11 лютого 2018. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
  98. ↑ Kielty, Martin (25 травня 2018). How Anthrax's 'Sound of White Noise' Kicked Off the John Bush Era. Ultimate Classic Rock (англ.). Процитовано 1 квітня 2023.
  99. ↑ BW Online | September 26, 2000 | How Corrosive Is Heavy Metal?. web.archive.org. 17 жовтня 2000. Архів оригіналу за 17 жовтня 2000. Процитовано 16 квітня 2022.
  100. ↑ Anthrax. Nuclear Blast (англ.). Процитовано 16 квітня 2022.
  101. ↑ Cannibal Corpse | Similar Artists. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
  102. ↑ Pantera | Similar Artists. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  103. ↑ Blabbermouth (7 листопада 2015). SEPULTURA's ANDREAS KISSER: 'We Don't Try To Create Clones Or Try To Follow Formulas'. BLABBERMOUTH.NET. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 16 квітня 2022.
  104. ↑ Tour Rumor: Testament, Killswitch Engage, Terror, Anthrax, Sevendust and Suicidal Tendencies. www.ultimate-guitar.com (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 16 квітня 2022.
  105. ↑ Anthrax | Similar Artists. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
  106. ↑ Lawsonpublished, Dom (26 лютого 2019). The story behind the song: I Am The Law by Anthrax. loudersound (англ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
  107. ↑ Ten Songs Inspired by Stephen King. Decibel Magazine (амер.). 4 вересня 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  108. ↑ ShieldSquare Captcha. www.songfacts.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 16 квітня 2022.
  109. ↑ Kyle; September 13, erson Updated; EDT, 2011 at 07:49 PM. Anthrax's Scott Ian on playing Yankee Stadium, getting inspiration from 'Lost,' and facial hair. EW.com (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
  110. ↑ DiVita, Joe DiVitaJoe. 10 Best Metal Mascots. Loudwire (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
  111. ↑ Magic Monster by Heartland. Weirdo Toys (амер.). 30 жовтня 2009. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
  112. ↑ The Grammy Nominations. Los Angeles Times (англ.) . 9 січня 1992. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 30 жовтня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Скотт Ян. I'm The Man: The Story Of That Guy From Anthrax (рос.). — Da Capo Press, 14 жовтня 2014. — 296 с. — ISBN 978-0306823343.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Anthrax&oldid=47982608