Cipla
| Тип | публічна компанія |
|---|---|
| Правова форма | акціонерне товариство |
| Галузь | фармацевтика |
| Лістинг на біржі | Національна фондова біржа Індії |
| ISIN | INE059A01026 |
| Засновано | 1935 |
| Засновник(и) | Khwaja Abdul Hamiedd |
| Штаб-квартира | Мумбаї, Індія |
| Ключові особи | Юсуф Хамід (голова), Уманг Вохра (генеральний директор) |
| Продукція | лікарський засіб |
| Виторг | ▲₹ 27 458 крор (2025)[1][2] |
| Операційний прибуток (EBIT) | ▲₹ 7 128 крор (2025) |
| Чистий прибуток | ▲₹ 5 273 крор (2025) |
| Співробітники | 27764 (березень 2024)[3] |
| Дочірні компанії | «Invagen Pharmaceuticals» |
| www.cipla.com | |
![]() | |
Cipla Limited — індійська міжнародна фармацевтична компанія зі штаб-квартирою в Мумбаї. Компанія в основному зосереджується на розробці ліків для лікування респіраторних захворювань, серцево-судинних захворювань, артриту, цукрового діабету, депресії, педіатричних та різних інших захворювань. «Cipla» має 47 виробничих майданчиків по всьому світу, та продає свою продукцію в 86 країнах. Це третій за величиною виробник ліків в Індії.[4][5]
Після зустрічі з Магатмою Ганді на початку 1920-их років, Хваджа Абдул Хамід вирішив зробити свій внесок у рух Свадеші, отримавши докторський ступінь з хімії. У 1935 році Хамід заснував «Cipla» як хімічну, промислову та фармацевтичну лабораторію в Бомбеї.[6][7] Під час Другої світової війни компанія стала найбільшим постачальником хініну та вітаміну B12 для солдатів союзників.[8] Назва компанії була скорочена до нинішньої форми в липні 1984 року.[7] Після смерті Хваджі Абдула Хаміда в 1972 році його син Юсуф Хамід, хімік, який здобув освіту в Кембриджі, взяв на себе керівництво компанією.[8]
У 1995 році «Cipla» випустила на ринок деферипрон, перший у світі пероральний хелатний зв'язувач заліза.[6] У 1999 році «Cipla» приєдналася до Індійського фармацевтичного альянсу як один із засновників, прагнучи сприяти розробці генеричних препаратів в Індії.[9][10] Під час епідемії СНІДу на початку 2000-их років Хамід провів зворотну розробку антиретровірусного препарату з 3 компонентів, який продавався приблизно за 12 тисяч доларів на рік, щоб створити дешевшу версію, яка продавалася за 304 долари на рік. Цей препарат продавався африканським благодійним організаціям та урядам. За оцінками, свого часу до 40 відсотків пацієнтів із СНІДом у бідних країнах приймали препарати «Cipla».[11]
Під час пандемії пташиного грипу 2006 року «Cipla» змогла провести зворотне проєктування препарату «Таміфлю», та продавати його за значно нижчими цінами.[9] У 2013 році «Cipla» придбала південноафриканську компанію «Cipla-Medpro». Її назву було змінено на «Cipla Medpro South Africa Limited», і вона залишилася дочірньою компанією індійської компанії.[12][13] На момент придбання «Cipla-Medpro» була дистриб'юторським партнером «Cipla» та третьою за величиною фармацевтичною компанією Південної Африки.[12] Ця компанія була заснована у 2002 році під назвою «Enaleni Pharmaceuticals Ltd.».[14] У 2005 році «Enaleni» викупила всі акції «Cipla-Medpro», яка була спільним підприємством «Cipla» та «Medpro Pharmaceuticals», південноафриканської компанії-виробника генеричних препаратів[15]; а в 2008 році вона змінила свою назву на «Cipla-Medpro».[16] У вересні 2023 року було повідомлено, що «Cipla South Africa» придбала виробника медичних виробів «Actor Pharma» зі штаб-квартирою в Мідранді.[17]
У вересні 2015 року «Cipla» придбала дві американські фармацевтичні компанії «InvaGen Pharmaceuticals» та «Exelan Pharmaceuticals» за 555 мільйонів доларів.[18] У 2019 році «Cipla» вийшла на ринок цифрової терапії, співпрацюючи з «Wellthy Therapeutics» в Індії та Brandmed у Південній Африці.[19] У квітні 2024 року «Cipla» придбала бізнес з дистрибуції та маркетингу косметики та засобів особистої гігієни компанії «Ivia Beaute Pvt Ltd» за 130 крор рупій.[20]
Компанія «Cipla» продає активні фармацевтичні складники іншим виробникам, а також фармацевтичні препарати та засоби особистої гігієни[21], включаючи антидепресант есциталопраму оксалат, ламівудин та флутиказону пропіонат.[22] «Cipla» є найбільшим у світі виробником антиретровірусних препаратів.[21][23]
У липні 2020 року компанія оголосила про впровадження препарату ремдесивір від від «Gilead Sciences» під торговою маркою «Сімремі» в Індії після досягнення добровільної ліцензійної угоди з материнською компанією та схвалення агентством з лікарських засобів Індії для «обмеженого використання в екстрених випадках» для лікування пацієнтів у критичному стані з COVID-19.[24][25][26]
Компанія «Cipla» має 34 виробничі підрозділи у 8 місцях по всій Індії, та присутня у понад 80 країнах.[27][28] Експорт продукції компанії становив 48 % від 4,948 крор рупій (що еквівалентно 84 мільярдам рупій або 990 мільйонам доларів США у 2023 році) її доходу за 2013—2014 фінансовий рік. У 2013—2014 фінансовому році «Cipla» витратила 517 крор рупій (5,4 % свого доходу) на науково-дослідну діяльність.[29] Основними напрямками досліджень та розробок були розробка нових рецептур, систем доставки ліків та активних фармацевтичних складників. «Cipla» також співпрацює з іншими підприємствами в таких сферах, як консалтинг, введення в експлуатацію, інженерія, оцінка проектів, контроль якості, передача ноу-хау, підтримка та постачання обладнання.
Акції «Cipla» котируються на Бомбейській фондовій біржі[30], де вона є складовою індексу BSE SENSEX[31], та на Національній фондовій біржі Індії[32], де вона є складовою індексу CNX Nifty.[33] Її глобальні депозитарні розписки котируються на Люксембурзькій фондовій біржі.[29]
Станом на 31 грудня 2022 року група засновників, Юсуф Хамід та його родина, володіли близько 33,61 % акцій «Cipla». Індивідуальні акціонери володіють приблизно 14,72 % акцій. «SBI Mutual Fund», «LIC» тощо є найбільшими акціонерами компанії, які не є її засновниками.[34] У січні 2024 року Саміна Хамід пішла з посади виконавчого віце-голови «Cipla». Вона продовжувала працювати в компанії як невиконавчий директор, але вийшла на пенсію за принципом ротації.
| Акціонери (станом на 31 грудня 2022 року) | Володіння акціями[35] |
|---|---|
| Група промоутерів | 33,61 % |
| Взаємні фонди | 14,09 % |
| Фінансова установа/Банки/Страхування | 4,96 % |
| Іноземні інституційні інвестори (ІІ) | 28,39 % |
| Корпоративні органи | 0,53 % |
| Фізичні особи | 14,72 % |
| Нерезиденти Індії/неінстутиційні інвестори | 0,88 % |
| АДР/ГДР | 0 |
| Інші | 2,82 % |
| Всього | 100,00 % |
- У 1980 році «Cipla» отримала нагороду «Chemexcil» за відмінні експортні досягнення.[36]
- У 2006 році «Cipla» отримала нагороду «Dun & Bradstreet American Express Corporate Awards».[37]
- У 2007 році «Forbes» включив Cipla до списку 200 найкращих малих азійських компаній «до мільярда доларів».[38]
- У 2012 році «Cipla» отримала нагороду «Thomson Reuters India Innovation Award».[39]
- У 2015 році «Cipla» посіла третє місце в списку найвідоміших брендів Індії (фармацевтика)[40], згідно з дослідженням, проведеним «BlueBytes»[41], фірмою з медіааналітики у співпраці з організацією з аналізу брендів (обидві входять до складу «Comniscient Group») «TRA Research»[42]
У серпні 2007 року «Cipla» випустила на ринок препарат для екстреної контрацепції «i-pill», який продається без рецепта.[43] Препарат спричинив суперечки, оскільки він був доступний без рецепта, та містив велику кількість активних інгредієнтів на дозу.[44][45]
Наприкінці 1960-х років «Cipla» розпочала виробляти новий запатентований препарат пропранолол без дозволу власника патенту на препарат, «Imperial Chemical Industries»; до уряду Індії було подано протест. Генеральний директор «Cipla» тиснув на уряд Індіри Ганді, щоб змінити патентне законодавство Індії, скасувавши патенти, які безпосередньо охоплювали ліки, і натомість дозволивши лише патенти, що охоплюють методи виробництва ліків[46], щоб «Cipla» могла виробляти недорогі генеричні препарати. Відтоді «Cipla» також виробляє недорогий препарат для лікування ВІЛ, та розширила свою діяльність у кількох країнах, що розвиваються.[47] Внесені зміни призвели до критики як патентного законодавства Індії, так і компанії «Cipla».[48] Індія відновила патенти на ліки у 2005 році.[46]
- ↑ Q4 & FY25 results (PDF). Cipla. Архів (PDF) оригіналу за 14 травня 2025. Процитовано 24 травня 2025. (англ.)
- ↑ Audited Financial Results (Standalone and Consolidated) for year ended 31st March 2025 (PDF). Cipla. Процитовано 24 травня 2025. (англ.)
- ↑ Annual Report 2023-24 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 5 жовтня 2024. Процитовано 24 травня 2025. (англ.)
- ↑ Cipla betting big on digitisation and emerging segments. The Economic Times. Процитовано 6 грудня 2022. (англ.)
- ↑ Cipla betting big on digitisation and emerging segments. Financial Express (англ.). Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ а б About us - History. Cipla Limited. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 3 листопада 2014. (англ.)
- ↑ а б Company History - Cipla Ltd. Economic Times. Архів оригіналу за 15 листопада 2013. Процитовано 3 листопада 2013. (англ.)
- ↑ а б Eban, Katherine (2019). Bottle of Lies. HarperCollins. с. 69-73. ISBN 9780062338785. (англ.)
- ↑ а б Dec 22, PTI (22 грудня 2022). Indian pharma sector set for 'volume to value leadership' journey in 2023. The Economic Times. ISSN 0013-0389. Архів оригіналу за 5 серпня 2023. Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ Introducing IPA- Indian Pharmaceutical Alliance. IPA, Indian Pharmaceutical Alliance. Архів оригіналу за 9 квітня 2024. Процитовано 5 серпня 2023. (англ.)
- ↑ Epic saga of Cipla: How a swadeshi Robin Hood took on Big Pharma of the West. The Economic Times. 5 серпня 2023. ISSN 0013-0389. Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ а б Jawani, Lohit (16 липня 2013). Cipla completes acquisition of South Africa's Cipla Medpro. VC Circle. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2016. (англ.)
- ↑ Delists from JSE. Business Day Live. 2013. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 13 липня 2013.
- ↑ Enaleni Pharmaceuticals Limited Prospectus 2005. Morningstar. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016. (англ.)
- ↑ Avafia, Tenu; Berger, Jonathan; Hartzenberg, Trudi (2006). The ability of select sub-Saharan African countries to utilise TRIPs Flexibilities and Competition Law to ensure a sustainable supply of essential medicines: A study of producing and importing countries (PDF). WHO. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2014. (англ.)
- ↑ Kahn, Tamar (10 вересня 2008). South Africa: Enaleni Takes Name of Its Unit Cipla-Medpro. All Africa. (англ.)
- ↑ Priyan, Vishnu (5 вересня 2023). Cipla to bolster OTC portfolio with acquisition of Actor Pharma. Pharmaceutical Technology (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2023. Процитовано 5 вересня 2023. (англ.)
- ↑ JARVIS, LISA (4 вересня 2006). Mylan Will Buy Most of Matrix. Chemical & Engineering News Archive. 84 (36): 8. doi:10.1021/cen-v084n036.p008. ISSN 0009-2347. (англ.)
- ↑ Cipla's History. Cipla South Africa (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
- ↑ Cipla to acquire Ivia Beaute's cosmetics, personal care biz for Rs 130 cr. Business Standard India. Press Trust of India. 16 квітня 2024. Архів оригіналу за 21 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024. (англ.)
- ↑ а б cipla ltd (CIPLA:Natl India). Business Week. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 7 листопада 2013. (англ.)
- ↑ Annual Report FY 2022-23 (PDF). Cipla.com. Cipla. 15 липня 2014. Архів (PDF) оригіналу за 11 жовтня 2023. Процитовано 11 жовтня 2023. (англ.)
- ↑ AIDS Healthcare Foundation Campaign Challenges Cipla Over Drug Pricing in India (Пресреліз). PR Newswire. 8 серпня 2007. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 4 листопада 2013. (англ.)
- ↑ India gives Hetero Labs and Cipla approval to make Gilead's COVID-19 drug. Reuters (англ.). 21 червня 2020. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020. (англ.)
- ↑ Coronavirus drug: Cipla launches Cipremi's, claims it is the cheapest Remdesivir. The Financial Express. 9 липня 2020. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020. (англ.)
- ↑ Coronavirus drug: Cipla ramps up production of antiviral remdesivir amid demand spurt. businesstoday.in. (англ.)
- ↑ Corporate Information: At a Glance. Cipla. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 6 липня 2019. (англ.)
- ↑ Cipla in the pink of health. Business Standard. 25 вересня 2013. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 5 листопада 2013. (англ.)
- ↑ а б Annual Report 2013-14 (PDF). Cipla. 22 серпня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2015. Процитовано 17 вересня 2014. (англ.)
- ↑ Cipla Limited. BSEindia.com. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013. (англ.)
- ↑ Scripwise Weightages in S&P BSE SENSEX. BSE India. Архів оригіналу за 1 грудня 2015. Процитовано 2 листопада 2013. (англ.)
- ↑ NTPC Limited. NSE India. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2013. (англ.)
- ↑ Download List of CNX Nifty stocks (.csv). NSE India. Архів оригіналу за 13 жовтня 2013. Процитовано 2 листопада 2013. (англ.)
- ↑ StockEdge. web.stockedge.com. Архів оригіналу за 25 січня 2023. Процитовано 25 січня 2023. (англ.)
- ↑ Latest CIPLA Shareholding Pattern. Equitymaster. Архів оригіналу за 25 січня 2023. Процитовано 25 січня 2023. (англ.)
- ↑ Company Profile - Cipla Limited. IndiaInfoline.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 3 листопада 2013. (англ.)
- ↑ Pharmaceutical sector award. Dun & Bradstreet. 10 вересня 2006. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 3 листопада 2013. (англ.)
- ↑ Asian Paints, Cipla in Forbes list. Economic Times. 17 листопада 2005. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 3 листопада 2013. (англ.)
- ↑ DBT, Cipla get Thomson Reuters India innovation awards. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 24 листопада 2012. (англ.)
- ↑ Lupin, Sun Pharma and Cipla amongst tops most reputed pharma brand list (англ.)
- ↑ Home. bluebytes.info. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2022. (англ.)
- ↑ Home. trustadvisory.info. Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 7 серпня 2022. (англ.)
- ↑ Cipla rises on morning-after pill. Hindustan Times. 5 жовтня 2007. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 3 листопада 2013. (англ.)
- ↑ Cipla Launches i-pill. Financial Express. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 3 листопада 2013. (англ.)
- ↑ 'i-pill' by Cipla draws criticism from experts. Financial Express. 27 жовтня 2007. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 3 листопада 2013. (англ.)
- ↑ а б The Treasure of Mumbai. Wired Magazine. грудень 2006. Процитовано 4 листопада 2013. (англ.)
- ↑ Heart-warming story of the Hamieds, who set up CIPLA and have been saving lives. National Herald. квітень 2020. Процитовано 12 квітня 2020. (англ.)
- ↑ Indian Generic Drug Maker Targets Sad Americans. biohealthinvestor.com. 3 січня 2007. Архів оригіналу за 22 серпня 2012. Процитовано 4 листопада 2013. (англ.)


