Гілгіт-Балтистан
| Гілгіт-Балтистан | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
گلگت بلتستان | |||||
|
| |||||
| Столиця | Гілгіт | ||||
| Найбільше місто | Гілгіт | ||||
| Країна | Пакистан | ||||
| |||||
| Офіційна мова | |||||
| Населення | |||||
| - повне | 1,800,000 (2008) | ||||
| - густота | 24.8 | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 72 971 км² | ||||
| - широта | 35.35 | ||||
| - довгота | 75.9 | ||||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||||
| Дата заснування | 1 липня 1970 | ||||
| Вебсайт | Офіційний вебсайт | ||||
| Код ISO 3166-2 | PK-GB | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Гілгіт-Балтиста́н (урду گلگت بلتستان, англ. Gilgit-Baltistan), до 2009 року Північні Території (урду شمالی علاقہ جات, англ. Northern Areas) — найпівнічніша адміністративна одиниця в межах керованої пакистанцями частини колишнього князівства Джамму та Кашмір. Межі: Афганістан на півночі, Китай на північному сході, пакистанська провінція Азад Кашмір на півдні та штат, що входить до складу Індії Джамму й Кашмір на південному сході. Територія Гілгіт-Балтистану стала єдиною адміністративною одиницею в 1970 році під назвою Північні Території, яка була сформована з об'єднання агентства Гілгіт[en], Балтистану, і тубільних князівств Хунза та Нагар. Гілгіт-Балтистан займає територію 72 971 км² і має передбачуване населення, що наближається до 1,8 млн чол. Ця область — частина великої території Кашмір, яка є предметом територіальної суперечки між Індією, Пакистаном і Китаєм.
За проєктом китайсько-пакистанського економічного коридору планується зв'язати пакистанський глибоководний порт Гвадар з портами Південного Китаю Гуанчжоу і Фанченган, після будівництва дороги «Кашгар — Хавеліан» протяжністю 1100 км, через Хунджерабський перевал на спірній території Гілгіт-Балтістан. Займаючи площу понад 72 971 км2 з населенням понад 7864733 осіб (перепис 2023 року), Гілгіт-Балтистан може похвалитися п'ятьма з 14 восьмитисячників у світі, включаючи всесвітньо відомий К2, п'ятдесят вершин більше висоти 7000 метрів, а також трьома найдовшими льодовиками у світі за межами полярного регіону.[1]
Вирізані на скелях зображення, знайдені у різних місцях Гілгіт-Балтистану, особливо у селі Пассу[en] у гірській долині Хунза[en], свідчать про присутність у цих місцях людини ще до 2000 року до Різдва Христового.
1 листопада 2020 року прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан заявив, що надав перехідний провінційний статус Гілгіт-Балтістану.
У Гілгіт-Балтистані діє сепаратистський рух.
Гілгіт-Балтистан адміністративно поділяється на три округи, що своєю чергою мають поділ на 14 районів. Основними політичними центрами є міста Гілгіт та Скарду.
| Район | Площа (км²)[2] | Населення (2017)[2] | Адм. центри |
|---|---|---|---|
| Астор | 5411 | 100 000 | Астор |
| Діамер | 7234 | 270 000 | Чилас |
| Дарел | |||
| Тангір | |||
| Ганче | 8531 | 160 000 | Хаплу |
| Гізер | 12 381 | 170 000 | Гакуч |
| Гупіс-Ясін | |||
| Гілгіт | 4208 | 290 000 | Гілгіт |
| Хунза | 50 000 | 10 109 | Аліабад |
| Харманг | 2700 | 50 000 | Толті |
| Нагар | 4137 | 70 000 | Нагар-Хас |
| Шигар | 8900 | 70 000 | Шигар |
| Скарду | 7100 | 127 579 | Скарду |
| Ронду | |||
| 72 496 | 1 492 924 | Гілгіт | |
- ↑ Aslam, Naveed (23 травня 2023). Gilgit-Baltistan: The Jewel of Pakistan's Northern Areas. Fruit Chat (англ.). Naveed. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ а б GILGIT-BALTISTAN [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.](англ.)
| Це незавершена стаття з географії Пакистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |




