Б
| Літера Б | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
| Unicode (hex) | ||||||
| велика: U+0411 | ||||||
| мала: U+0431 | ||||||
| Кирилиця | ||||||
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
| Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
| З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
| Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
| О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
| Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
| Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
| Ю | Я | |||||
| Неслов'янські літери | ||||||
| А̄ | А́ | А̀ | Ӑ | А̂ | А̊ | Ӓ |
| Ӓ̄ | А̃ | А̨ | Ә | Ә́ | Ә̃ | Ӛ |
| Ӕ | В̌ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ | Ӻ |
| Ӷ | Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ | Ԫ |
| Ԭ | Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ | Ӂ |
| Җ | Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ | Ԑ |
| Ԑ̈ | Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ | Ӥ |
| Қ | Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ | Ԛ |
| Ӆ | Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ | Ӎ |
| Ӊ | Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ | Ԋ |
| О̆ | О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ | Ӫ |
| Ҩ | Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ | Ҫ |
| Ԍ | Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ | У̃ |
| Ӯ | Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ | Ұ |
| Х̑ | Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ | Ԧ |
| Ꚕ | Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ | Ӌ | Ҹ |
| Ꚓ | Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ | Ы̆ | Ы̄ |
| Ӹ | Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ | Ӭ | Ӭ́ |
| Ӭ̄ | Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ | Я̆ | Я̄ |
| Я̈ | Ԙ | Ԝ | Ӏ | |||
| Застарілі літери | ||||||
| Ꙁ | Ꙇ | Ҁ | Ѻ | Ѹ | Ѡ | Ѽ |
| Ѿ | Ѣ | Ꙑ | Ꙗ | Ѥ | Юси | Ѧ |
| Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ | Ѳ | Ѵ |
| Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ | Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ |
| Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ | Ꚛ | Ꚏ̆ | Ꙏ |
| Ꙉ | ||||||
| Літери кирилиці | ||||||
Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки. Є у всіх абетках, створених на кириличній графічній основі.
Походить від літери старослов'янської кириличної абетки 
(«буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β («бета» або «віта»). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим глаголичним знаком. Числового значення у кириличній системі числення «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в латиниці звук [b] передає літера «B» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що римляни запозичили свою абетку у греків ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки (IX століття) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у кирилиці.
У глаголиці «буки» мала накреслення 
і числове значення «2».
Назва «буки» походить від староцерк.-слов. боукы (прасл.: *buky) — «буква», «літера», яке споріднене зі словом «бук»
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.
Залежно від позиції, фонема «б» може мати такі алофони:
- [b] (б) — дзвінкий губно-губний проривний
- [β] (б-в) — дзвінкий губно-губний фрикативний
- [b̪] (твердий б) — дзвінкий губно-зубний проривний
- [ʙ] (б-бр) — губно-губний дрижачий
В алфавітних системах на основі кирилиці «б» частіше читається як [b], але вимова у деяких випадках може дещо змінюватися залежно від позиції у слові. Наприклад, у російській мові присутнє таке явище, як оглушення дзвінких приголосних наприкінці слів і складів. Відповідно до цього «б» читається в цій позиції як [p]: дуб — [dup].
Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «другий»: ложа «Б», розділ «б». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-Б клас, будинок 15-Б тощо.
- Б — скорочене кириличне позначення бела, одиниці вимірювання різниці рівнів звукової гучності або потужності та потужності інших фізичних величин.
- б — скорочене кириличне позначення барна, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів
- В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма умовної частки «би», що вживається після голосних.
- Тхакарам — літера абетки малаялам, схожа на велику «Б», що лежить «на боці».
| Кодування | Регістр | Десятковий код |
16-ковий- код |
Вісімковий- код |
Двійковий код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юнікод | Велика | 1041 | 0411 | 002021 | 00000100 00010001 |
| Мала | 1073 | 0431 | 002061 | 00000100 00110001 | |
| ISO 8859-5 | Велика | 177 | B1 | 261 | 10110001 |
| Мала | 209 | D1 | 321 | 11010001 | |
| KOI 8 | Велика | 226 | E2 | 342 | 11100010 |
| Мала | 194 | C2 | 302 | 11000010 | |
| Windows 1251 | Велика | 193 | C1 | 301 | 11000001 |
| Мала | 225 | E1 | 341 | 11100001 |
- Б // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
- Б // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Півторак Г. П. Б // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
